KRKA Кладакса Антибактеріальний препарат для собак і кішок

KRKA Кладакса — антибактеріальний препарат для собак і кішок.

Показання до застосування

Лікування собак і кішок у разі захворювань шкіри (включно з лікуванням глибокої та поверхневої піодермії), м'яких тканин (абсцеси та анальний сакуліт), ротової порожнини (наприклад, гінгівіт), сечовивідних шляхів, органів дихання (захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів), травного каналу (ентерити), викликаних мікроорганізмами, чутливими до амоскициліну та клавуланового пестоти.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до пеніцилінів та інших В-лактів, будь-яких допоміжних речовин.
• Препарат не застосовувати коням, кролям, мурчакам, хом'якам, шиншилам і дрібним
• травоїдним тваринам.
• Не застосовувати тваринам із серйозним порушенням функції нирок, що супроводжується анурією
• й олігурією.
• Не застосовувати одночасно з хлорамфеніколом, антибіотиками групи цефалоспортинів,
• зошитів, макролідів.
• Не застосовувати у разі відомої стійкості до комбінації амоскицилінклавуланова кислота.

Побічна дія

• Дуже рідко у тварин можуть виникати реакції гіперчутливості до пеніцилінів; У таких випадках застосування препарату треба припинити та призначити симптоматичне лікування.
• Дуже рідко після приймання препарату можуть виникати порушення травного тракту (діарея, блювота). Лікування може бути припинене залежно від тяжкості побічних ефектів і оцінки співвідношення користі ризику лікарем ветеринарної медицини.

Особливі застереження під час використання

У тварин із порушенням функції печінки та нирок препарат треба застосовувати тільки після оцінки ризиків лікарем ветеринарної медицини, а дозування треба ретельно розглянути. Використання препарату має ґрунтуватися на тесті на чутливості мікроорганізмів-вибудників захворювання до комбінації амоксицилінклавуланової кислоти. Застосування препарату не згідно з КХІ може збільшити поширеність бактерій, стійких до амоскицилінуклавуланової кислоти, і може знизити ефективність лікування іншими бета-лактамними антибіотиками через можливу перехресну резистентність.

Під час застосування цього препарату необхідно враховувати правила офіційної та місцевої політики антибіотикотерапії. Є дані про зріст антибіотикорезистентності 2. сої. зокрема полірезентності. Не застосовувати у разі виявлення бактерій, чутливих до пеніцилінів вузького спектра дії або окремо до амаксициліну. Жувальні таблетки ароматизовані. Для запобігання будь-якому випадковому ковтанню таблеток необхідно тримати їх у недоступному для тварин місці.

Використання під час вагітності, лактації, яйцеподібності.

Лабораторні дослідження на щурах і мишах не показали жодних доказів тератогенні, фетотоксичних або матернотоксичних ефектів, Безпека препарату не оцінювалася в вагітних і самок, що лактують. Застосовувати препарат тваринам у період вагітності та годування груддю рекомендують тільки тоді, коли користь від препарату переважає можливі ризики, за рішенням лікаря ветеринарної медицини.

Взаємодія з іншими засобами або інші форми взаємодії

Не застосовувати одночасно з хлорамфеніколом, антибіотиками групи цефалоспортинів, зошитинів, макролідів. Є можливість алергічної перехресної реактивності з іншими пеніцилінами. Пеніциліни можуть збільшити антибактеріальну активність аміноглікозидів.

1 таблетка (875 мг) містить активні речовини:

• амоскицилін (у формі амоскициліну тригідрата) — 200 мг,
• кислота клавуланова (у формі клавуланату розведеного натрію) — 50 мг.

Допоміжні речовини мікрокристалічна целюлоза, магнію стеарат, кремній колоїдний безводний, натрію крохмаль гліколят (тип А), висушені автолізовані дріжджі, еритрозин (E127).

Перорально в дозі 10 мг амоскициліну та 2,5 мг клавуланової кислоти на 1 кг маси тіла, двічі на добу, тобто кг на добу)

Для забезпечення правильного дозування масу тіла треба визначити якнайточніше, щоб уникнути недостатнього дозування.

Якщо тварина не приймає таблетку з руки або лоханки, тоді таблетки можна розкрошити та додавати в невелику кількість корму, а потім відразу погодувати.

Здебільшого курс лікування становить 5-7 днів. Хронічні захворювання можуть вимагати тривалішого лікування на розсуд ветеринарного лікаря.